11 серпня 2013

Лиштва

      

       Гладь (інша назва - настилування) - техніка вишивання прямими або косими стібками, які повністю або частково заповнюють площину узору. Гладь буває одноколірна і багатоколірна, лічильна (рахункова) і вільна, двостороння (вишивають одночасно з лицевого і виворітного боку, стібки кладуть  щільно один біля одного; деколи перед початком роботи вишивають контур узору швом "поперед голкою", надаючи майбутній вишивці додаткової рельєфності) і одностороння (економить нитки, стібки виконують з лицевого боку, а на вивороті залишаються дрібні стібки по контуру узору).
       Точна гладь (або лиштва) - це двостороння лічильна гладь. Належить до групи поверхнево-нашивних (стелених) рахункових технік вишивання (тобто вишивання на поверхні тканини, рахуючи нитки).
     
       В Україні часто під "лічильною гладдю" розуміють шов, який в народі називають "колодочками" (поширений в  Кіцманському районі). Тут же я буду вживати назву "лічильна гладь", маючи на увазі саме ""точну гладь", тобто "лиштву".
      За кордоном пік популярності лічильної гладі припав на кінець ХІХ ст., коли нею прикрашали столову і постільну білизну.
      Стібки лічильної гладі можуть бути прокладені в одному або різних напрямках, тому за способом утворення лиштву поділяють на пряму, качалочкову, косу. 

Лиштва пряма

      Інші назви - пряма гладь, лиштва проста. 
      На Полтавщині, Чернігівщині лиштвою називають білу лічильну гладь. Тобто лиштва - це полтавська назва гладі. Назва "лиштва" походить від слова "лиштва": у минулому нею вишивали переважно подолки (низ) сорочки, підшивка якого називалася "лиштвою".
      Лиштву вишивають на тканині полотняного переплетення. Усі елементи узору настеляють паралельними стібками через одну нитку полотна, підраховуючи при цьому нитки полотна. Лиштвою вишивають геометричні і рослинно-геометричні орнаменти на рушниках, на сорочках.
      Це прадавній шов художнього вишивання. Виконання характеризується тим, що стібки довільної довжини накладають паралельно ниткам полотна - основи або утоку (піткання). Кожен наступний стібок прокладають через одну нитку полотна, яку він перетинає на вивороті.  Вишивають шов, точно рахуючи нитки полотна. Помилка на одну нитку порушує цілісність узору в цілому. Довжина кожного наступного стібка, згідно з узором, може змінюватись або бути сталою. Граничні точки стібків утворюють при цьому навскісні чи прямі лінії узору.  Товщину нитки добирають таку, щоб тканина не просвічувала поміж штрихами і вони зливались в рівномірну щільну декоративну площину.
      Пряма лиштва може використовуватися як самостійно, так і в поєднанні з іншими швами. Нею вишивають чоловічі та жіночі сорочки, плаття. Щоб надати узору легкості, при вишиванні лиштвою застосовують довбанку
      Приклад виконання: вишивальну нитку закріплюють з вивороту з допомогою петлі. Виводять голку на лицевий бік. Від місця виколу вниз відраховують чотири  (відповідно до рисунка орнаменту) нитки піткання. Вколюють голку, повертають вліво і вверх та виколюють по діагоналі через одну нитку основи і на одну нитку піткання вище від попереднього виколу. Виводять голку на лицевий бік, вколюють через чотири нитки піткання вниз, повертають вліво  і вверх та виводять по  діагоналі через одну нитку основи  для настилу наступного стібка
      Вишитий узор має бути однаковий з лицевого і з виворітного боку полотна.
      Щоб натяг ниток був рівномірний, при вишиванні бажано використовувати п'яльця.

 

      Стібки у прямій лиштві можуть бути  рівні по довжині або ж поступово збільшуватись чи зменшують залежно від обраного узору. Кожен елемент виконують самостійно, що дає можливість створювати з окремих мотивів різноманітні композиції. Залежно від мотиву узори лиштви мають відповідні назви: лиштва "клинцева", "човникова", "хмельова", "сніжкова", "яблучкова", "ключова".
 


      Узор "гладдьова обвідка" :

      Часто у візерунках пряму лиштву використовують як основний вид вишивки і  поєднують її іншими лічильними швами (рахунковими) швами: "косим хрестиком", "зерновим виводом", "виколюванням", "довбанкою", "курячим бродом", "вирізуванням", "розводом", "солов'їними вічками", "низинкою," "набором", "швом кочелистим", мережками та ін.). Пряма лиштва має великі можливості для творення, починаючи з дрібненьких цяток, зубчиків, ромбів, квадратів, стрічок і закінчуючи великими звіздами (розетами), а також є допоміжною у творенні інших швів, таких, як "подільська качалочка", "колодочками" та ін.

      Ця техніка зустрічається майже в усіх регіонах України. Однак у кожному з них зберігаються специфічні особливості кольорового рішення, побудови композиції та способу виконання. На Полтавщині узори прямою лиштвою виконують білими, голубувато-сірими та коричневими нитками (нитки обирають під колір тканини чи на декілька тонів світліші або темніші за колір тканини), на Чернігівщині - білими, сірими або ж червоними та чорними, на Київщині та Поділлі - червоними та чорними. На Яворівщині, поблизу Львова, бавниці прикрашали рядком зубців, виконаних цією технікою світло-червоним кольором. На решті території Західної України лиштву виконували червоними, чорними нитками або ж яскравими відтінками, а в окремих районах Західних областей вишивали лиштву білим по білому.
      Товщина ниток теж може бути різною: узори починають вишивати в одну нитку, а закінчують - у кілька ниток.



Лиштва качалочкова

Інші назви: подільська качалочкова лиштва, качалочка.
 
      Це двобічна лічильна гладь, яка шиється переважно на 6 нитках. Технологія вишивання така ж, як і технологія вишивання прямої лиштви. Відмінність полягає лише в техніці настилу стібків: їх вишивають тільки вертикально і паралельно один до одного - знизу вверх або зверху вниз. Вишивають блоками, у яких усі стібки однакові за розміром (настеляють через однакову кількість ниток піткання). Розміри стібків залежать від характеру узору і товщини ниток полотна.
      Качалочкова лиштва поширена здебільшого на Поділлі. Нею вишивають геометричні і рослинно-геометричні орнаменти на рушниках,  скатертинах, хустках та ін. Використовують вовняні нитки (волічку) яскравих і контрасних кольорів: червоні, сині, зелені, жовті, чорні та ін.
      Краї орнаментальних мотивів нерідко обводять по контуру однією лінією стібків "двобічної штапівки" чорною волічкою. На кутах вишивають різні "вусики", "змійки", "баранячі ріжки" та ін..
     
       Приклад виконання: на трьох нитках піткання виконують три окремих вертикальних стібки. Після третього стібка голку спрямовують вертикально вверх і виколюють вище на три нитки піткання. Далі виконують вліво 6 стібків другого ряду узору. Виконуючи шостий стібок, голку виколюють під нього і протягують під стібками качалочки, виконують ще три стібки другого ряду - його продовження з протилежного краю. Згідно узору так само вишивають всі ряди качалочки.
 

 

     
     
Кольорові узори починають вишивати з центру.
 


Коса гладь

Інша назва: восьміркова гладь, скісний настил. Восьмірковою коса гладь називається тому, що вона  часто складається з восьми окремих елементів, поєднаних між собою.
     
      Має таку назву завдяки способу її виконання. Стібки косої гладі вишивають під кутом 45 градусів до ниток основи і утоку, рахуючи нитки полотна. Виконують нею геометричні узори, найчастіше розети, які обводять ниткою іншого кольору. Перед вишиванням закріплюють нитку петлею або швом "поперед голкою".
      Узори косої лиштви доповнюються вишивкою хрестиком, прямою лиштвою, ретязем, болгарським хрестом
      Коса гладь поширена по всій Україні, але найбільше на Поділлі, Середній Наддніпрянщині. На Поділлі її виконують в основному червоними нитками з обшивкою (штапівкою) чорними нитками по контуру. На Київщині, Черкащині, Чернігівщині вишивають здебільшого червоними та чорними нитками без обшивки, поєднуючи з техніками, що побутують на цих територіях. Тут основним орнаментом є зірочки, основою яких є з 4+1 або 6+1 ниток. В інших регіонах коса гладь наявна у білій вишивці разом зі швами, які є притаманні білій вишивці (зерновий вивід, протяганка, цирка, колення, довбанка, кручений шов та ін).
      На Поділлі коса лиштва може бути однобічною і двобічною. В однобічній лиштві з виворітнього боку перехід від стібка до стібка здійснюється через одну нитку полотна. В двобічній полотно прошивається з обох боків, тому лице і виворіт виходять майже однаковими.
      На Полтавщині коса гладь менш поширена та, як і пряма гладь, називається лиштвою. Нею вишивають рушники та сорочки.
      Вишивання починають з того, що підбирають квадратик з ниток полотна, наприклад, 4х4; 5х5; 6х6 ниток. Якщо нитки основи і утоку різні по товщині, то підбирають таку кількість ниток, щоб отримати квадрат, наприклад, 4х5 ниток. Вишивають справа на ліво: закріплюють робочу нитку петлею або стібками по діагоналі квадратика, голку виводять внизу зліва, а вколюють вверху справа:
       
  


      Вишивати ось такий завершений візерунок починають з вишивання зірочок основної частини. Потім вишивають косу гладь навколо цих зірочок і з'єднання між фігурками. Після цього  червоними нитками вишивають зигзагоподібну лінію обвідки, крайні фігурки і чорними нитками виконують контур в елементах візерунку. Для елементів основної частини зображеного на рисунку візерунку необхідно підбирати квадратик розміром 6х6, а для зигзагоподібної лінії обвідки - квадратик роміром 3х3. 
 
Вузькі смужки косої гладі обмежують основний узор орнаменту:

 


Західне Поділля
 
 
Сорочка жіноча. Фрагмент вишивки. Домоткане полотно, коса гладь, штапівка
 
Джерела:
1. Тетяна Кара-Васильєва "Полтавська народна вишивка".
2. Тетяна Кара-Васильєва "Українська сорочка".
2. Олена Кулинич-Стахурська "Мистецтво української вишивки".
3. К.Р. Сусак, Н.А Стефюк "Українське народне вишивання" .
4. Донателла Чиотти "Полный курс вышивки".
5. МК від Калини

 Хороші фото:

Додаток:


Фрагмент вишивки жіночої сорочки. Домоткане полотно, лиштва, вирізування, курячий брід


Узор, виконаний технікою "лиштва".
Жіноча сорочка. Домоткане полотно, лиштва, вирізування, курячий брід
З книги Т.В. Кари Васильєвої, А.О. Заволокіної "Українська народна вишивка", стор.12
 
Нижній узір є відшитий у Андрія Єрмакова, дозволю собі дати посилання: https://www.facebook.com/photo.php?fbid=467871823295699&set=a.460696367346578.1073741825.100002186557598&type=3&theater





Київщина. Жіноча сорочка, вишита косою гладдю
 
 
 

4 коментарі:

  1. Ваші майстер-класи фундаментальні! Дуже приємно, що в мережі з'являються якісні і доступні матеріали з технік української вишивки. Дякую за просвітницбку працю і достойний вклад в розвиток та відродження української вишивки.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Насправді я краплинка в великому морі, самій ще багато можна вчитись і вчитись. Дякуючи титанічній праці багатьох людей зараз є море книжок, присвячених українській вишивці.

      Видалити